17 січня 2016 р.

Гериня. Історія і пам'ятки села на Долинщині


Село Гериня Долинського району Івано-Франківської області я проїжджала багато разів. Маючи не дуже багато вільного часу, я вирішила заїхати в це село, розташоване біля траси Долина — Стрий. В останні роки воно розбудувалося і стало передмістям Болехова. Ще раніше я знала, що в цьому місці бере початок однойменна річка і ділить село на дві частини. Жителі займаються городами, домашнім господарством і працюють в Болехові.
Проходячи повз красивих будинків, неможливо було не помилуватися присадибним декором. Дерев’яні млини, колодязі-журавлі, вози з сіном і гарбузами, всілякі скульптури і фонтанчики. Уздовж доріжок посаджені самшити, туї, хризантеми та інші дивні рослини. Старі будинки використовують для господарських потреб, як майстерні або склад.

Гериня. Старі будинки
Мені зустрівся хлопчик років 10, він дуже ввічливо і детально розповів, де сільрада, церква, як пройти туди.
Церква Вознесіння Господнього побудована в 1990 році на місці спаленої. Дерев’яну церкву знищили за наказом колишнього дільничного, що виконував вказівки комуністів-начальників. На згадку про святиню залишилася уціліла дерев’яна дзвіниця.

Гериня. Церква Вознесіння Господнього

Гериня. Церква Вознесіння Господнього

Гериня. Церква Вознесіння Господнього

Гериня. Церква Вознесіння Господнього. Дерев'яна дзвіниця

Біля церкви — будинок священика, побудований в 1947 році, колишня читальня. У дороги зустрічає і благословляє скульптура Богородиці.

Гериня. Будинок священика

Гериня. Скульптура Богородиці

Центр села прикрасили пам’ятник Борцям за волю України і бюст Т. Г. Шевченка, встановлений в 1996 році до 625-річчя села.

Гериня. Пам'ятник Борцям за волю України

Гериня. Пам'ятник Борцям за волю України

Гериня. Бюст Шевченко

Гериня. Бюст Шевченка

Гериня. Сільрада

Біля сільради були жінки, одна з них секретар. Вони мені розповіли, що Гериня має велику і цікаву історію, багато зберігається фотографій. Шкода, було мало часу. Мене запросили в гості на сільське свято. Часто я отримувала запрошення на заходи та просто на чашку кави, дуже гостинні люди живуть в цих краях.
Мені потрібно було йти, і одна жінка провела мене до автобусної зупинки короткою дорогою, розповідаючи про сільський хор, учасницею якого вона є. Нещодавно вони нові дуже красиві костюми придбали. Їздять з концертами в інші місця. Мені тут доводилося багато разів бачити виступи самодіяльних колективів, які є в кожному сільському клубі. Чудові репертуари, національні костюми, прекрасні музиканти і виконавці — ось, Україна, твої таланти!
Попутниця побажала мені щасливої ​​дороги і пішла в магазин. А я ще сфотографувала придорожню каплицю.

Гериня. Магазин

Гериня. Придорожня каплиця

Гериня. Придорожня каплиця

Поїздка була за часом короткою, але пізнавальною. Враженнями ділюся з вами.

Немає коментарів:

Дописати коментар